До 100-річчя від дня народження

«Творчий шлях видатного вченого, інженера та педагога
Намітокова Кемаля Кадировича»

У 2023 році виповнюється 100 років від дня народження видатного вченого, інженера та педагога Намітокова Кемаля Кадировича. Його життя – це шлях яскравої особистості, який є прикладом любові до життя, людей та обраної справи. Творчий шлях Кемаля Кадировича охоплює три періоди його роботи: інженерний – у сфері виробництва, науковий – у науково-дослідних установах, педагогічний – у вищих навчальних закладах.

Початок інженерної діяльності Намітокова К. К. припадає на період післявоєнної відбудови електротехнічної промисловості України. Після закінчення фізико-математичного факультету Ростовського державного університету, він був направлений на одне з провідних підприємств електротехнічної промисловості – Харківський електромеханічний завод. Кемаль Кадирович пройшов довгий професійний шлях від інженера до керівника лабораторії, знайшов застосування своїм знанням у вирішенні актуальних інженерно-технічних завдань, що були важливими не лише для заводу, але й для усієї електромеханічної галузі. Ці завдання стосувалися різноманітних питань розрахунку, конструювання, технології виробництва електричних машин і апаратів, застосування нових матеріалів, впровадження неруйнівних методів контролю, розробки електрофізичних методів оброблення та електротехнологічних процесів, приладів контролю якості та виробів.

У 1959 році Намітоков К. К. переводиться і очолює послідовно фізико-технічну лабораторію, відділ проблемних розробок і відділення наукових досліджень і випробувань низьковольтних апаратів Інституту ВНДІЕлектроапарат. До низки фундаментальних робіт, виконаних ним у цей період, слід віднести: дослідження процесів формування низьковольтних електричних розрядів в ультрамікронних проміжках, явищ масоперенесення в контактно-дугогасильних системах апаратів, вирішення низки фізико-технічних проблем електроерозійних явищ та їхніх додатків у техніці, аналіз електродинамічних сил в апаратах, характер розподілу струму в зонах стрибків перерізів провідників. Вченим розроблено низку оригінальних методик розрахунків та експериментів, що мають практичний характер, запропоновано і реалізовано безліч оригінальних високоефективних інженерних рішень щодо створення вакуумних контакторів автоматичних вимикачів, запобіжників та інших апаратів, розроблені методи розрахунку та випробувань низьковольтних апаратів.

Намітоков К. К. у 1963 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата фізико-математичних наук, а в 1970 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. У цей період Намітоков К. К. бере активну участь в розробці та реалізації низки науково-технічних програм співпраці з закордонними країнами. Кемаль Кадирович був керівником наукових програм, очолював делегації на Міжнародних зустрічах, виступав як експерт багатьох проєктів. Його наукові роботи та наукові школи отримали всесвітнє визнання.

Уся трудова діяльність Кемаля Кадировича була пов’язана з педагогічною роботою спочатку в школі робітничої молоді при заводі ХЕМЗ, а потім – з керівництвом практикою та дипломним проєктуванням студентів Харківського і Київського державних університетів. З 1970 по 1971 роки він – професор Харківського інституту механізації сільського господарства.
У 1972 році – професор Харківського політехнічного інституту. З 1973 року подальша науково-педагогічна діяльність Намітокова К. К. нерозривно пов’язана з Харківський національним університетом міського господарства імені О. М. Бекетова, де учений і педагог багато років очолював кафедру світлотехніки і джерел світла.

З приходом професора Намітокова на кафедру розпочався розвиток усіх форм її діяльності на тривалий період. Різнобічні знання, великий досвід виробничої, наукової та педагогічної роботи дозволили йому вирішити завдання вдосконалення всіх форм діяльності кафедри на найближчий час і на перспективу. Особливу увагу він приділяв необхідності покращення науково-дослідної роботи кафедри, розглядаючи її не тільки як самостійну форму діяльності, спрямовану на отримання нетривіальних наукових результатів, а й як важливу складову навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Ефективна організація на кафедрі науково-дослідної роботи дозволила остаточно вирішити завдання формування наукових кадрів вищої кваліфікації. Активізується робота аспірантури й починає працювати докторантура. Таким чином, до кінця 80-х рр. XX ст. науково-педагогічний склад кафедри настільки збільшився та поліпшився, що стало можливим відкриття на базі кафедри спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій за спеціальністю «Світлотехніка і джерела світла». Це була перша за рахунком спеціалізована вчена рада зі світлотехніки в Україні. За два десятиліття у цій раді успішно захистили докторські дисертації більше ніж 30 фахівців. За короткий період на кафедрі був здійснений різкий підйом науково-дослідної роботи за обсягом, змістом та результативністю. Він сприяв подальшому кардинальному вирішенню кадрового питання не лише на кафедрі Університету, але й
у світлотехнічній науці України в цілому.

Однією з важливих особливостей організації науково-дослідної роботи, що практикувалася на кафедрі, було широке залучення до науково-дослідної роботи студентів, як допоміжного персоналу. Уся ця робота гармонійно поєднувалася із загальним навчальним процесом, зокрема, з курсами, що викладалися на кафедрі.

З 1991 року, незважаючи на глобальні економічні, суспільно-політичні та соціальні зміни, кафедра, зберігаючи свій потенціал, продовжила свою ефективну роботу. У ці роки, під керівництвом Намітокова К. К., розвивалася низка напрямів, пов’язаних з удосконаленням високоінтенсивних джерел світла для лазерів, розробка систем автоматичного контролю і керування режимами роботи освітлювальних установок, пускорегулювальних апаратів,
а також вирішення екологічних проблем, зумовлених ртутновмісними джерелами світла. Чимало його учнів стали відомими ученими і педагогами. Під керівництвом ученого захищено 60 кандидатських і докторських дисертацій. Більше 40 років він входив до складу ряду спеціалізованих вчених рад і 10 років очолював одну з них. Кемаль Кадирович за величезну наукову діяльність був удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки» (1985 р.). У 1992 році йому було присвоєно звання академіка Інженерної академії України і відмінника освіти України. Уся творча, наукова і педагогічна робота Намітокова К. К. поєднувалася з великою науково-громадською роботою. Він був обраний дійсним членом низки академій – Академії будівництва України (1994 р.), Адигської (Черкеської) Міжнародної академії наук (1996 р.); науково-технічних товариств (об’єднань) та асоціацій – Національного комітету з освітлення, Асоціації інженерів-електриків СНД; тривалий час керував науковими тематичними семінарами. Багатогранна і плідна робота Кемаля Кадировича була відмічена Харківською міською радою.

Упродовж багаторічної плідної наукової діяльності Намітоков К. К. вплинув на формування низки напрямів у галузі електрофізики, електротехнологій, електроапаратобудування, світлотехніки, зробивши видатний внесок у розвиток інженерної науки.

Намітоков Кемаль Кадирович нагороджений багатьма бойовими та трудовими орденами та медалями, дипломами та грамотами, є автором і співавтором 946 опублікованих наукових робіт, інженерних і педагогічних розробок. Серед них: 10 монографій; 409 наукових статей і тез доповідей. Деякі з них опубліковані в зарубіжних виданнях; 8 навчально-методичних видань; 34 довідкових і інших видань; 426 авторських свідоцтв і 59 патентів, які становлять наукову спадщину видатного ученого, інженера і педагога.

Колектив Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова завжди буде пам’ятати його як видатного вченого, педагога та яскраву особистість.